У середу широкого розголосу набула  заява Федерації роботодавців України (ФРУ), адресована голові Антимонопольного комітету України (АМКУ) Василю Цушку щодо порушення законодавства про захист  економічної конкуренції та зловживання  «Укрзалізницею» монопольним становищем. ФРУ просить АМКУ якнайшвидше розглянути викладені у заяві факти й у межах компетенції вжити заходів щодо врегулювання екстремальної ситуації, яка склалася із забезпеченням вагонним парком перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів. На сьогодні, йдеться в заяві, «Укрзалізниця» на підставі наказу № 154 від 9 листопада 2011 р. за підписом  заступника гендиректора «Укрзалізниці» Петра Науменка відмовляє у наданні вагонів загального парку для виконання перевезень, аргументуючи це тим, що всі вагони загального парку передані державним вагонним компаніям, створеним на базі спеціалізованих вагоноремонтних підприємств.

З приводу згаданої вище заяви Федерації роботодавців України, в якій серед потерпілих, до речі, названі й дві фірми нашої області — АТ «Закарпатінтерпорт» і ПрАТ «Єврокар», ми вирішили поговорити з головою Ужгородської територіальної профспілкової організації Львівської залізниці, заступником голови Громадської ради при Закарпатській ОДА Ярославом АФТАНАСОМ (на фото).

Ярославе Дмитровичу, ви, думаю, добре обізнані з поточною ситуацією залізничних перевезень вантажів і, мабуть, про заяву Федерації роботодавців України щодо її врегулювання відаєте також? Отож поясніть, у чому суть проблеми?

— Восени 2011 року Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі — «Укрзалізниця») був прийнятий нормативний документ по реорганізації залізничного транспорту, за яким послідували заходи, спрямовані на його реалізацію. У ході цієї реорганізації не лише такі вітчизняні транспортно-експедиторські компанії, як ПАТ «Закарпатінтерпорт», а й багато комерційних організацій і підприємств, які  понині активно користуються послугами залізничного транспорту, опинились у  збитках.

А звідки беруться збитки? Якщо у заяві ФРУ до АМКУ зазначається, що як і «Укрзалізниця», так і створювані нею на базі спеціалізованих вагоноремонтних підприємств вагонні компанії є державними підприємствами. Вірогідно, під маркою реорганізації відбувається зміна власника вагонів і на цьому хтось хоче добряче нагріти руки?

— Хто конкретно хоче заробити на реорганізації мені достеменно не відомо. Але знаю, що останнім часом у зв’язку з цією внутрішньовідомчою реорганізацією відбулося суттєве зростання тарифів на залізничні перевезення вантажів. А клієнти залізниці, себто комерційні структури, промислові підприємства, почали прискіпливіше рахувати  гроші, щоб звести, як мовиться, дебет з кредитом. Здорожчання залізничних транспортних послуг лягає  на вартість продукції, яка зразу почала зростати. І тому деякі  постійні клієнти  залізниці почали самі шукати інші види транспорту для перевезення своєї продукції, щоб вона була конкурентоспроможною.

Зрозуміло. З огляду на те, що наша область є транзитною територією, чим ця проблема, так би мовити, відгукнеться для Закарпаття?

— Нині  забили тривогу всі ті організації, які сьогодні працюють на кордоні по переміщенню експорту й імпорту, транзитних вантажів, які займаються перевантаженнями цих вантажів з європейської вузької колії на нашу широку. Це насамперед термінали, які працюють у нас.

Залізниця на Закарпатті є в основному транзитною. Тобто через неї вантажі з усієї України, Російської Федерації та інших країн СНД слідують на експорт до Словаччини, Угорщини, Румунії. А в зворотному напрямі з цих та інших країн повертається імпорт. Отож логічно, що серйозну тривогу забили й наші колеги зі Словаччини й Угорської Республіки.

А вони чому?

— Бо для них також без попередження змінились, як кажуть, правила гри, й тому вони почали звертатись до різних інстанцій як нашої держави, так і до міжнародних структур. На підставі цього ще 13 грудня минулого року на сесії обласної ради  депутати прийняли звернення з цього питання до Міністерства інфраструктури України й до депутатів усіх  обласних рад інших регіонів нашої країни.

Не забарилася відповідна  реакція на цю проблему і від Європейської спілки транспортників України. Це питання і ми також розглянули на засіданні президії територіального комітету профспілкової організації Львівської залізниці, де було прийняте звернення до голови ради ЦК профспілки залізничників, транспортників і будівельників України Вадима Ткачова, до всіх голів дорожних комітетів профспілки (а таких на залізницях України є шість) та до голів теркомів профспілки залізничників України (це 27 таких органів, що знаходяться на теренах нашої держави).

Не побоялися виступити супроти позиції керівництва «Укрзалізниці»?

— Не побоялися, бо по Ужгородській дирекції залізничних перевезень також почали падати обсяги перевезень.

Суттєво?

— Якщо дивитись по експорту й імпорту, то картина така. За січень нинішнього року проти січня року минулого експорт упав майже на 8%, а імпорт — майже на 10 відсотків. Тобто ми перевезли таких вантажів менше відповідно на 118 і 79 тис. тонн. Навіть дійшло до того, що у січні ц. р. продукція по імпорту з євровагонів на вузловій станції Чоп розвантажувалася просто на землю, щоб не платити по 20 швейцарських франків штрафу за добу простою зарубіжного вагона. Причина? Неподання «Укрзалізницею» вітчизняних вагонів під прикриттям реорганізації. Отож звернення спрямоване й на захист інтересів самих залізничників, бо падіння обсягів роботи на залізниці потягне за собою і зменшення зарплатні людей.

І який, на вашу думку,  вихід щодо вирішення складної ситуації?

 — Вихід демократичний, цивілізований, європейський. Ми у своєму зверненні закликали всіх,  щоб провести позачерговий пленум ЦК  галузевої профспілки, на якому ініціювати підготовку проведення Всеукраїнського з’їзду залізничників, аби обговорити проблеми, які виникли. Бо дуже  хочеться, аби залізнична реорганізація пішла на користь людям, а не в інший бік і не псувала іміджу України за кордоном.

Наскільки я зрозумів, то ви, Ярославе Дмитровичу, не є категоричним супротивником реорганізації на «Укрзалізниці»?

— Зміни потрібні. Але має відбутися така реорганізація (читайте — реформа), після якої у галузь підуть серйозні інвестиції. Бо нині вагони (як пасажирські, так і товарні) й локомотиви, тобто весь рухомий склад, на залізниці вже на 70 відсотків зношені. Отож інвестиції конче необхідні — заперечень немає.

 До речі, ця проблема дуже серйозно аналізувалася 31 січня  й на засіданні Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації. Було прийняте звернення стосовно її якнайшвидшого розв’язання до голів усіх громадських рад при облдержадміністраціях України.

Інтерв’ю вів

Богдан ДУБОВИЙ.