|
|||||
|
|||||
|
|||||
Знаходить лише той, хто шукає.
У першій декаді липня делегація ділових кіл Національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) з робочим візитом відвідала Китай. Про мету поїздки, особисті враження від перебування у Гонконзі, Шанхаї та Пекіні, головні теми бізнесової зацікавленості китайських партнерів та можливості використання китайського досвіду у сьогоднішніх українських реаліях наш кореспондент веде розмову з учасником поїздки, головою Закарпатського регіонального представництва ICC Ukraine, депутатом обласної ради Ф.Г.Харутою. Федоре Григоровичу! Ваша поїздка до Китаю у складі офіційної делегації ICC Ukraine відбулася невдовзі після проведення ініційованого Закарпатським представництвом Національного комітету Міжнародної торгової палати міжрегіонального інвестиційного форуму в Ужгороді. Це випадковий збіг у часі чи намагання показати що «новий віник по новому мете»? У цьому нічого дивного немає. В обох випадках йдеться про намагання МТП брати посильну участь у реалізації проголошеного керівництвом держави стратегічного курсу на створення належних умов для залучення в економіку України, а значить, і в нашу область, іноземних інвестицій. Що ж стосується поїздки делегації представників ділових кіл Міжнародної торгової палати до Китаю, то це був плановий візит. У його підготовці і проведені керівництву ICC Ukraine активну допомогу надали владні очільники, зокрема посольство України в Китаї на чолі з його керівником Юрієм Костенком. Мета поїздки керівництвом делегації була сформульована чітко – сприяти підготовці належних умов для виходу українських підприємств на ринки країн азіатсько - тихоокеанського регіону та приверненню уваги китайських інвесторів до можливостей працювати в Україні. Дата робочого візиту була приурочена й до роботи 187 –ї сесії Світової ради Міжнародної торгової палати, який проходив у Гонконзі. Хто входив до складу делегації, що вдалося зробити за тиждень її перебування у Китаї? До складу делегації, яку очолював Президент Українського національного комітету МТП В.І. Щелкунов, входило 17 чоловік. Її склад був сформований у такий спосіб, що на кожен з напрямків, на яких планувалося зосередитись – медицина і медичне обладнання, транспорт і логістика, агропромисловий комплекс, туристична галузь, виробництво продуктів харчування, новітні технології був відповідний фахівець. Як з’ясувалося в ході поїздки, присутність у складі делегації фахівців різних галузей дозволила вести професійну розмову з китайськими партнерами і викликало їх довіру. Хочу зауважити, що під час перебування у Гонконзі керівник нашої делегації взяв участь у роботі другого світового бізнес-самміту «Нові реалії світової економіки: азіатсько-тихоокеанські перспективи». Його організаторами виступали Міжнародна торгова палата і Гонконгська рада з розвитку торгівлі. У самміті взяли участь понад 400 учасників, більшість з яких є лідерами світового бізнесу і відомим громадськими. Які питання обговорювалися на самміті у Гонконзі? Чи співзвучні вони якимось чином українським проблемам? Згаданий самміт узагальнив досвід країн азіатсько-тихоокеанського регіону, як провідної ланки глобальної економіки та регіону, який виявився найбільш стійким до наслідків світової економічної кризи. Торкалися його учасники й проблем, добре знайомих українським бізнсовим колам – енерго- та ресурсозберігаючих технологій, впровадження альтернативних джерел енергії, захист бізнесу від недобросовісної конкуренції, необхідність ведення системного діалогу між владою і бізнесом. Як на мене, оприлюднені саммітом рекомендації урядам, мають універсальне значення. Взяти, хоча б висновок про те, що ключовим фактором економічного відновлення і подальшого зростання має залишатися розвиток торгівлі і забезпечення соціального захисту населення, або необхідність розробки ефективного механізму стимулювання інновацій як каталізатора розвитку світової економіки чи прискорене впровадження так званих «зелених технологій». Над якими проблемами працювали члени делегації у Шанхаї та Пекіні? У Шанхаї членами нашої делегації було проведено 2-й українсько-китайський бізнес – форум, на який було запрошено керівників 43 китайських компаній. З огляду на те, що у цьому місті ICC Ukraine має своє представництво, воно й сприяло попередній підготовці цього заходу. Серед головних тем бізнесової зацікавленості учасників форуму були створення належних умов для спільного виходу на ринки третіх країн, перспективи інвестування китайським бізнесом окремих проектів в Україні, обмін інформацією щодо використання нанотехнологій у бізнесі та інше. У рамках робочого візиту до Шанхаю ми відвідали також виставковий комплекс «Шанхай – 2010», де отримала унікальну можливість ознайомитися з новітніми технологіями в різних галузях виробництва провідних країн світу. Останніх два дні наша делегація провела у Пекіні, де спільно з колегами із Китайського національного комітету МТП провели українсько – китайський бізнес форум. Основні проблеми, які були винесені на його обговорення – сприяння національними комітетами МТП обох країн створенню прозорого бізнес середовища, допомога китайськими підприємствам у відкритті їх представництв на території України, організації обміну інформацією у галузі наукових досліджень та ряду інших. Члени української делегації МТП провели також зустрічі і переговори з керівниками ряду громадських організацій, зокрема керівництвом Всекитайської ради сприяння міжнародній торгівлі, керівниками ICC China, обговорили низку контрактів, які можуть бути підписані в майбутньому. Йшлося також про шляхи активізації зовнішньої торгівлі та подолання тіньового механізму імпорту в Україну китайських товарів. Сьогодні про китайський імпорт в Україні і його асортимент на наших ринках складають легенди. Кажуть, що можна знайти навіть гуцульську вишиванку китайського виробництва. Неоднозначно оцінюється і якість цих товарів. Що ви можете сказати з цього приводу? Як на мене, це досить спрощене розуміння проблеми. Почнімо з того, що характерною особливістю сучасної китайської економіки є залежність від зовнішнього ринку. По об’єму експорту Китай займає перше місце у світі, а його номенклатура нараховує понад 50 тисяч найменувань. Експорт дає тут 80 відсотків валютних доходів. На зовнішній ринок Китай вивозить 20 відсотків валової продукції промисловості і сільського господарства. При цьому основними торговими партнерами Китаю сьогодні виступають такі розвинуті країни як Японія, США, країни Західної Європи. Ми звикли до китайського взуття, одягу, іграшок – але ж сьогодні ця країна активно експортує електроніку, вело - , мото -, автотехніку, вироби транспортного та будівельного машинобудування, володіє новітніми технологіями у багатьох сферах. Що ж до вашого конкретного запитання, то зауважу: нам варто б повчитися у китайських партнерів тому, як треба реагувати на кон’юнктуру ринку. Як кажуть, попит породжує пропозицію. Якщо наш вітчизняний виробник буде оперативно відгукуватися на потреби власного споживача й запропонує якісніший товар, то проблема відпаде сама по собі. Що ж до згаданої вами гуцульської вишиванки китайського виробництва, то скажу наступне: при такому ставленню до традиційних народних промислів, яке маємо наразі, недалеко до того, що на наших ринках невдовзі можуть з’явитися й виготовлені за кордоном «квасівські» ліжники, «річанські» гуні чи «ясінянські» різьбяні вироби з дерева. Що ж до сумнівної якості окремих китайських виробів, то на думку тамтешніх бізнесменів, з якими доводилося зустрічатися, багато з них виготовлені й поставлені на наші ринки нелегально. Аби уникнути такої ситуації, вважають вони, необхідна нова якість взаємин не лише на міждержавному рівні, але й на рівні окремих бізнесових структур. І насамкінець. Яким чином, на Вашу думку, подібні контакти Національного комітету МТП з китайськими партнерами можуть позначитись на активізації українсько-китайських взаємин, з рештою, який хосен може мати з цього наша область? Зрозуміло, що подібні проблеми не вирішуються однією поїздкою. Як і те, що підписання міждержавних угод у будь-якій сфері є прерогативою Урядів. На думку ряду представників ділових кіл Китаю, з якими доводилося спілкуватися у Гонконзі, Шанхаї чи Пекіні донедавна головним гальмом, яке стримувало надходження китайськиї інвестицій в Україну була непередбачуваність дій і невизначеність позицій попереднього керівництва України. Наразі вони покладають великі сподівання на те, що в Україні є сили, які знають, чого хочуть і можуть чітко визначитись із пріоритетами. Члени нашої делегації переконалися, що потенціал для економічної співпраці між нашими країнами величезний і є привабливим для обох сторін. В ході робочої поїздки було досягнуто ряд важливих домовленостей, які, на мою думку, сприятимуть активізації торгово - економічного зростання.. Акумульована позиція учасників робочої поїздки до Китаю з конкретними темами бізнесової зацікавленості, наразі відображена у поданому Урядові звіті. Є всі підстави для сподівання, що вони не залишаться поза увагою. Що ж до «хосна», як ви висловились, для області, то скажу лишень, що як правило, знаходить лише той, хто шукає. З поїздки ми повернулися не з порожніми руками. Напрацьовано ряд контактів, є конкретні адреси китайських фірм, готових до співпраці. Визріває й ідея створення спеціального громадського органу при регіональному представництві, яке готувало б ці напрацювання для реалізації, але це – тема окремої розмови. Розмовляв Михайло Вовчанський |
|||||
Європейська спілка транспортників України© 2006 |