|
|||||
|
|||||
|
|||||
Заява Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Вільної профспілки машиністів України щодо оприлюднення переліку кандидатів на посаду Генерального директора Укрзалізниц
Міністерство інфраструктури оприлюднило трьох кандидатів на посаду Генерального директора Укрзалізниці. Запропоновані Міністром інфраструктури Пивоварським А.М. кандидатури викликали шок у залізничників, тому що жодна з кандидатур не мала і не має відношення до залізничного транспорту. Така ситуація вже була в історії Укрзалізниці, коли так звані «топ-менеджери» ледь не довели галузь до краху. Але історія нікого не навчила, ми знову наступаємо на ті ж самі граблі. Для залізничників компанії, які проводили конкурс (не зважаючи на їх іноземні назви) звучать непереконливо, так само, як і критерії, відповідно до яких підбирались кандидати. Зверніть, будь ласка, увагу на них, там у кожному рядку звучить слово «бізнес» в тій чи іншій редакції. Укрзалізницю – головний транспортний конвеєр України – звели на рівень пересічної бізнес-структури, хоча вона перевозить близько 80% вантажів і 50% пасажирів. Розробники критеріїв не врахували, що Укрзалізниця – це національний і соціальний перевізник, для якого головним завжди був «не прибуток, а безпека». Таке ж гасло сповідують і європейські країни, і міжнародне залізничне товариство. А куди поділась задекларована прозорість і відкритість конкурсу? Представники громадськості, у тому числі і профспілки галузі, не були залучені до відбору. Залишились в стороні і представники науки залізничного транспорту. Взагалі викликає подив склад номінаційного комітету, він зовсім не професійний. Тут доцільно поставити питання «А судді – хто?». Профспілку залізничників і транспортних будівельників і Вільну профспілки машиністів насторожує той факт, що у програмах кандидатів не міститься положень про соціальну політику галузі. Чи «блискучі менеджери» вважають, що це не потрібно? Кандидатами навпаки задекларовано такі цілі і завдання, як позбавлення непрофільних активів (а це, в першу чергу, соціальна сфера), оптимізація кадрових і трудових ресурсів, «усунення надлишку» робочої сили. Це свідчить про недосконалість критеріїв і програм кандидатів. Чи можуть залізничники і суспільство довіритись названим кандидатам? Звичайно, ні! Профспілки звертаються до всіх зацікавлених можновладців, Уряду, представників преси з проханням дати оцінку «псевдоконкурсу» і не допустити призначення непрофесійних працівників, таким чином, не допустивши кінцевого розвалу залізничного транспорту.
Профспілка залізничників і транспортних будівельників України Вільна профспілка машиністів України
Джерело: zalp.org.ua
|
|||||
Європейська спілка транспортників України© 2011-2014 |