укр | english
 
 

РЕЗЮМЕ  Концепції створення Міжнародного транспортно-логістичного центра

1.Призначення  проекту  та  мета створення МТЛЦ.

2.Обґрунтування доцільності  створення міжнародного

транспортно-логістичного центру (МТЛЦ) .

3. Основні принципи  та умови функціонування Міжнародного транспортно-логістичного  центру.

3.1 Основні  завдання та  функції  МТЛЦ.

3.2  Інфраструктура МТЛЦ :

·         Місцерозташування    підприємства.

·         Загальний   опис  створюваного  підприємства.

·         Схема  розміщення  виробничих  об’єктів.

·         Продукція   та  послуги.

3.3 Митний режим .

3.4  Податкові преференції.

4.  Ринок  та  маркетингові дослідження.

5.   Заходи  розвитку  та  просування логістичних послуг на міжнародному ринку.

6.   Перспективні   напрямки  розвитку МТЛЦ:

·        Автоперевезення.

·        Річковий   порт.

·        Внутрішні  перевезення.

7.    Висновки.

З метою зміцнення позицій вітчизняного транспорту на міжнародному ринку і приймаючи до уваги приєднання сусідніх держав України до Євросоюзу, а також наміри України щодо вступу у СОТ асоціацією «Європейський союз транспортників України» (АЄСТУ) розроблено Концепцію створення Міжнародного транспортно-логістичного центра (МТЛЦ) на території України в м.Чопі на кордоні з ЄС.

 Призначення  проекту  та  мета  створення міжнародного логістичного центру  

Наполегливе прагнення  України до якнайшвидшої інтеграції у світове  співтовариство, партнерські багатовекторні наміри в  розвитку торгово-економічних відносин з іншими державами об'єктивно створюють сприятливі  умови для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили через нашу державу. Це у свою чергу веде до росту транснаціональних товарних потоків і збільшенню  міжнародного транзиту вантажів. Тому, Україна має досить реальні перспективи в самоствердженні своєї ролі як транзитної держави. Цьому сприяють у першу чергу такі об'єктивні фактори, як геополітичне положення і  наявність на її території  могутнього транспортного комплексу.

Вигідне географічне положення України на шляху основних транзи­тних потоків між Європою та Азією з достатньо розвинутою транспортною інфраструктурою, у якій зосереджена десята частина національного багатства країни, створює всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів.

На сучасному етапі збільшення обсягів міжнародного транзиту територією України може стати важливим фактором стабілізації та структурної перебудови її економіки. При цьому слід враховувати, що транзит, як вид експорту транспортних послуг є одним з найбільш ефективних, а інвестиції у цю сферу транспортної діяльності дають швидку віддачу.

 Транспортна система України, що об'єднує всі сучасні види транспорту, які в цілому відповідають внутрішнім та зовнішнім транспортно-економічним зв'язкам країни, потребує на даному етапі істотного вдоско­налення та модернізації для підвищення якості транспортних послуг і, в першу чергу, у міжнародному сполученні. Це зумовлено докорінними змі­нами характеру транспортно-економічних зв'язків України в умовах її не­залежності, коли основна їх частина перетворилася на категорію зовніш­ньоекономічних, експортних, імпортних і транзитних.

Згідно з Законом України та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року № 659-р "Про схвалення плану заходів щодо виконання у 2002 - 2005 рр. "Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002 - 2010 рр.", одним з головних напрямів під­вищення ефективності та якості транспортного обслуговування в міжнародному сполученні є перехід на логістичні технології організації управління матеріальними потоками в процесі доставки това­ру споживачеві.

Враховуючи зазначене, Концепцією пропонується створення міжнародного транспортно-логістичного  центру з функціями комплексу транспортних сервісних послуг на кордоні України з Євросоюзом на українській стороні. Необхідність створення  МТЛЦ на території України зумовлюють такі обставини:

·            територіальна спряженість з міжнародними транспортними ма­гістралями, розвинена і диверсифікована транспортна мережа;

·            вигідне економіко-географічне положення ( прикордонна зона);

·            наявність необхідної інфраструктури (транспортної, складської і зв'язку);

·            тяжіння до існуючих або перспективних центрів ділового спів­робітництва;

·            наявність історично сформованої системи зовнішньоторгове­льних зв'язків із закордонними партнерами і бази для її розвитку.

Переконливою підставою для даної пропозиції також є те, що різниця в  стандартах залізничної колії, технологій і адміністрування транспортної сфери (транспортного права ЦИМ і СМГС) поки ще настільки великі, що створення логістичного центра на базі сторони члена ЄС не дозволить оперативно та ефективно  вирішувати питання переміщення зовнішньоторговельних вантажів. В той же час Україна, приєднавшись до Конвенції про міжнародне залізничне сполучення (КОТИФ) найбільш готова одночасно надавати логістичні послуги всім учасникам проекту. Актуальність пропозиції підтверджується також і наявністю ряду названих нормативних документів України, якими передбачене створення такої структури на українській стороні Чопско-Захоньского транспортного вузла.

Міжнародний транспортно-логістичний центр стане оператором експортно-імпортних і транзитних потоків вантажів і, в єдиному центрі, на основі загального інформаційного простору спроможний буде забезпечити ефективне комплексне логістичне обслуговування процесу доставки та обробки вантажів, а також митно-брокерских і супутніх послуг.

 Обгрунтування  доцільності  створення міжнародного транспортно-логістичного центру (МТЛЦ) в м.Чоп.

 Одним з головних пріоритетів утримання і зміцнення позицій вітчизняного транспорту на міжнародному транспортному ринку, безсумнівно є ефективне функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, що відповідає світовим стандартам комплексного транспортно-експедиційного обслуговування міжнародних перевезень, у якій немаловажне місце займає 5-й (Критський) міжнародний транспортний коридор.

 За  умови  державної  підтримки  Україна,  маючи   вигідне  геополітичне  розташування,   може  значно  збільшити  об’єм  транзитних  вантажних перевезень,  забезпечивши  таким  чином  зростання  надходжень  у  бюджет.

Отже  одним  із  стратегічних  завдань  держави  є   ефективне  використання   резервів,  котрі  є  у  системі  товарних   потоків  між   Європою  та  Азією. Для цього повинні були бути здійснені невідкладні заходи щодо приведення національної транспортної мережі і транспортних засобів у відповідність з міжнародними стандартами:  від спрощення порядку перетинання державного кордону України до  широкого впровадження передових технологій під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів.

Одним з основних напрямів сучасної європейської транспортної політики є перехід до транспортної логістики та транспортно-термінальних систем вантажних перевезень, що дозволяють удоскона­лювати організацію перевезень, забезпечувати комплексне обслугову­вання споживачів транспортних послуг, створювати умови для розвитку комбінованого транспорту, знижувати екологічне навантаження на на­вколишнє природне середовище.

Враховуючи  сучасні  тенденції  розвитку  ринку  логістичних  послуг,    можна    стверджувати,  що   базовими  елементами  управління  товарними потоками  стали  логістичні  центри .  Такі  центри  відіграють   координуючу  та  інтегруючу  роль   у  логістичній   системі    обігу  та  транспортування  вантажів.

Впровадження таких технологій викликає необхідність створення мережі нагромаджувальних і розподільчих логістичних центрів, які вико­нують функції взаємодії між видами транспорту та організації матеріаль­ного розподілу в економічному регіоні. Вони є базовою основою управ­ління матеріальними потоками, забезпечують взаємозв'язок з відправни­ками, споживачами, перевізниками, експедиторами, забезпечують своє­часні взаєморозрахунки через банки.

На думку фахівців, функціонування таких центрів дозволяє скоро­тити час доставки вантажів на 20 %, зменшити сумарні витрати на транспортування вантажів і скоротити складські запаси на ЗО %, зменшити середнє навантаження на обробку товарно-транспортних документів на 50 %.

Важливе геополітичне розташування прикордонних переходів Закарпатської області визначає особливу, ключову роль регіону в забезпеченні євразійських транспортно-торговельних зв'язків. Наявність на території області, що граничить з чотирма державами, - Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Польщею, одного з найбільших прикордонних транспортних комплексів, у складі 6-ти міжнародних і 4-х міждержавних залізничних і автомобільних переходів, міжнародного аеропорту і можливостей для розвитку ще і річкового транспорту об'єктивно визначає Закарпаття як природної транзитний міст між Європою й Азією. Можливий потенційний обсяг перевезень через Закарпатську область оцінюється в 52 млн. тон експортно-імпортних і транзитних вантажів у рік, що в двічі перевищує сьогоднішній  обсяг перевезень.

 Наявність та перспективи подальшої розбудови прикордонної транспортної інфраструктури Закарпатської  області має всі об’єктивно необхідні передумови   для  створення  міжнародного транспортно-логістичного центру м. Чоп на  базі   ефективно діючих підприємств та  провідних  підприємств    країн-операторів вантажних  потоків в складі Чопсько-Захоньського транспортного  вузла.

Основна  ідея  проекту  полягає в  тому, щоб забезпечити  у  транспортному  процесі  ефективну  доставку  до  кінцевого споживача  товарної продукції,  яка  перевозиться  різними  видами  транспорту в режимі експорту, імпорту та транзиту у  найкоротші  строки та з   мінімальними  втратами. Це  можливо  виконати  тільки  у  рамках  функціонування  логістичного  транспортного  центру,  де  увесь  комплекс  послуг  буде  мінімізований  по  втратам  часу  і  коштів  і,  крім  того,  будуть  надаватися  усі  необхідні  супутні  послуги  для  клієнтів.

В  зв’язку з цим,  такі  привабливі  транспортні  вузли,  яким  є  м.  Чоп і  взагалі  прикордонна  Закарпатська  область, завжди привертали  увагу  іноземних  компаній, однак з однією лише метою - використати всі наявні переваги регіону у власних інтересах розширення ринку. Щоб  випередити  їх  експансію  у  цьому  напрямі,  необхідно  сконцентрувати зусилля  по  створенню логістичного центру на  західному  кордоні України.

На  даний  момент пропускна здатність даного переходу складає до 5000 легкових автомашин, 80 автобусів, 500 вантажних автомашин щодоби. Можливості Чопського   залізничного  вузлу  сягають  більш 130 потягів за добу з   перевантаженням  їх  вантажів.   Загальний  об’єм  перевантаження   вантажів,  котрі  транспортуються   через цей вузол становить в середньому    60  тис.  тонн  на  місяць,  а   потенційна можливість існуючих  потужностей   Чопського  транспортного  вузла  складає  біля  140  тис.  тонн   вантажів  на  місяць. 

Однак, ці   об’єми  можливо  залучити  тільки  при   докорінних змінах у підходах  до логістичних  процесів  та  створенні    сучасного  міжнародного транспортно-  логістичного  центру  по  забезпеченню інтермодальних перевезень на даному напрямку.

За умови  подальшого розвитку інших видів   транспорту    (  річкове  судноплавство,  авіаперевезення) та впровадження сучасних технологій, такий  логістичний  центр  може  взяти  на  себе  забезпечення   транспортування, обробку, зберігання, сортування  вантажів, формування їх партій,  надання митно-брокерських та інших супутніх послуг при мультимодальному перевезенні зовнішньоторговельних та транзитних вантажів.

Таким чином є всі підстави вважати об’єктивно необхідним, своєчасним  та доцільним створення на території України в м.Чоп Міжнародного транспортно-логістичного центру з функціями   оператора потоків  експортно-імпортних і транзитних вантажів з наданням комплексних послуг по перевантаженню, сортуванню, пакетуванню, збереженню, консигнації й інше, який сприятиме активізації товарообмінних операцій між країнами ЄС і СНД на напрямку MTK-5  за  рахунок   економічно  виправданої  тарифної політики  центра,   розширення   спектра  основних  та  супутніх  послуг,  збільшення номенклатури  вантажів (  с можливістю  перевезення  та  обробки  спеціальних  та  небезпечних  вантажів ),   мінімізацією  строків  обробки  вантажів  (  з  можливістю  перевалки  небезпечних  вантажів ), впровадження   передових  технологій   обробки  інформації  складських  та  оперативних  робіт  і ,  що  особливо  важливо,  за  рахунок   підвищення  якості  виконання  робіт  з  вантажами.

Зважаючи на зацікавленість російської сторони у створенні Міжнородного логістичного центру, вбачається доцільним створення такої структури на чотирьох сторонніх засадах – українсько-російсьсько-угорсько-словацького, але однозначно на території України.

 Основні принципи функціонування Міжнародного транспортно-логістичного  центру.

Робота логістичного центру повинна будуватися на таких основних принципах:

пропозиція максимально повного переліку транспортних і супут­ніх послуг на основі договірних відносин з кожним учасником логістично­го ланцюга (формування банку даних логістичних ланцюгів);

• організація комплексного транспортного обслуговування на ос­нові єдиного договору на комплексне обслуговування і єдине замовлен­ня на всі послуги, формування завдань для учасників логістичного лан­цюга на підставі замовлення користувача транспортних послуг, централі­зований контроль виконання замовлення;

• максимальна стандартизація та уніфікація перевізних й інших до­кументів, необхідних для виконання перевезення, що застосовуються учасниками логістичних ланцюгів, з метою забезпечення можливості створення єдиного інформаційного простору;

• єдина маркетингова стратегія і тактика учасників логістичного ла­нцюга на ринку транспортних послуг, спільне проведення дослідження ринків і маркетингових заходів, що забезпечують просування всіх учасників логістичного ланцюга на ринку транспортних послуг і формування попиту на комплексні транспортні послуги;

• географічний розподіл структурних підрозділів МТЛЦ з метою мак­симального охоплення ринку транспортних послуг, виконання оперативного управління роботою логістичних ланцюгів у місцях формування вантажопотоків та їх перетину;

• організація співробітництва з українськими і міжнародними органі­заціями, що займаються питаннями транспортної логістики;

• побудова роботи на основі світових стандартів і міжнародних договорів, угод, конвенцій;

• інтеграція з міжнародними логістичними центрами і забезпечення інформаційного обміну з ними;

• підвищення ефективності транспортних послуг через зниження частки невиправданого трафіка (при неповному завантаженні);

• стандартизація інформаційної взаємодії МТЛЦ з учасниками логістичних ланцюгів.

Основні функції МТЛЦ повинні забезпечити реалізацію нових видів послуг і задоволення підвищених вимог користувачів транспортних послуг, комплексності та якості обслуговування з урахуванням принципів «усі послуги в одному місці", доставка вантажу "від дверей до дверей", «точно в термін" і з "мінімальними витратами".

Логістичний центр реалізує свої задачі через партнерів – учасників логістичного ланцюга. Партнерами МТЛЦ можуть бути організації транспорту, митні органи, термінали, страхові компанії, банки та інші підприємства транспортних  і супутніх послуг. Цей центр повинен організовувати та виконувати на найсучаснішому рівні всі необхідні основні операції з переробки і транспортування вантажів з наданням таких видів послуг:   складські, транспортно-експедиторські, митно-брокерські, страхування транспортних засобів і персоналу, банківські, консигнаційна торговельна діяльність, технічне обслуговування автотранспорту, обслуговування техперсоналу і водіїв автотранспорту та інші супутні види послуг.

Функціональна діяльність логістичного центру охоплює такі сфери:

-                       організація транспортних логістичних ланцюгів;

-                       контроль виконання логістичних ланцюгів;

Організація роботи МТЛЦ здійснюється на основі планування і раціональної доставки (перевезення) вантажів (товарів) від місць їх виробництва і до місць споживання шляхом розрахунку та реалізації оптимальних транспортних логістичних ланцюгів.

Необхідною  умовою  створення  та  функціонування  логістичного  центру є  організація  інформаційної  підтримки,  котра  повинна  повністю  забезпечити  взаємодію клієнтів  та  партнерів  ЛЦ,   а  також  розрахунок  оптимального  маршруту  перевезень та  контроль  графіка  доставки,  ведення розрахунків  з  усіма   учасниками  перевезення  та  виконання  інших  встановлених  функцій  МТЛЦ..     

 Насамперед, необхідно встановити в логістичному центрі устаткування телекомунікаційного сервера, що має регулярний зв'язок з анало­гічними серверами транспортних підприємств країн, які беруть участь у міжнародних перевезеннях вантажів.

При цьому транспортна інформаційна служба на території кожної з країн зможе надавати послуги стосовно маркетингових і інформаційних досліджень, а абонентські пункти зацікавлених організацій і фірм можна буде прямо підключати до комунікаційного сервера логістичного центру управління транспортно-експедиційним процесом.

Враховуючи те, що ринкові відносини пред'являють до транспорту високі вимоги до прискорення доставки вантажу при мінімізації витрат на транспортування,   підвищення якості і надійності перевезень і, в цілому до зменшення транспортної складової в собівартості продукції, одним із новітніх напрямків підвищення ефективності і конкурентноздатності транспортного комплексу є застосування нових інформаційних технологій шляхом використання інформаційної системи організації вантажоперевезень аукціонним способом, що може бути інтегрована з торговельними, транспортними інформаційними системами, фрахтовими біржами і, яка здатна спростити і мінімізувати витрати на час і матеріальні ресурси на виконання й організацію всього комплексу робіт.

Важливою функцією діяльності ЛТЦ є контроль виконанні транспортних логістичних ланцюгів, який здійснюється на основі даних, наданих партнерами, що забезпечують надання транспортних послуг, по ходу  і завершенню виконання етапів ( ланок) транспортно-логістичного ланцюга.

Схема  розміщення  виробничих  об’єктів

Типова  структура логистичного центра міжнародного ґатунку передбачає спорудження потужного термінально-складського  транспортного комплексу площею не менше, як 140 га і, на території якого є  залізнична колія 1435мм та 1520мм, зручні внутрішні автодороги, відкриті та закриті складські площадки та споруди типу МЛС та СВХ, бетонні контейнерні площадки, платформи для розвантаження трейлерів типу ROLA, відкриті та закриті рампи  для перевантаження залізничних вантажів. В складі комплексу має бути власний локомотив  та система управління рухом потягів на терміналі. Термінал також повинен бути обладнаний вагоноперекидачем з системою  стрічкових конвеєрів, перевантажувальними козловими кранами, сортувальною та пересівною установкою, подрібнювальною машиною,  автомобільними і залізничними вагами(1435мм/1520мм). Має бути  на термінальному комплексі сучасне обладнання  для перевантаження сипких вантажів та металургійної продукції (автонавантажувачі, екскаватори, крани, тощо.), вантажів на піддонах, в біг-бегах, мішках, а також наливних хімічних продуктів, що перевозяться в цистернах, в тому числі, що потребують підігріву.

На території також повинна бути ремонтна  зона  перевантажувальної  техніки  та  обладнання, що забезпечуватиме   нормальні  умови  праці  обслуговуючого  персоналу  взимку  та  в  несприятливих  погодних  умовах.  Для  організації  додаткових  складських  приміщень  та  ремонтної  зони  можливе  використання  збірних   металевих   модульних  конструкцій.   Офісні  приміщення  для  управлінського   апарату  також  можна   розмістити  у  аналогічних  збірних  модульних  конструкціях. Режим  роботи  логістичного  центру передбачається цілодобовий  у  режимі  проведення  обробки    вантажів та  оформлення  супровідних  товаро-транспортних  та  митних  документів.

Загальний   опис   створюваного підприємства

 Реалізацію проекту створення МТЛЦ на зазначеній вище території  доцільно здійснювати на базі діючого термінального комплексу “Варіант-Логістик”, який починаючи з 2003 року ефективно освоює функції міжнародного логістичного центру в складі Чопсько-Захоньського транспортного вузла, забезпечуючи комплексне обслугову­вання споживачів термінально-транспортних та експедиторських послуг на стику кордону України та ЄС.

Сьогодні це підприємство має сучасний термінальний комплекс із складськими площами типу МЛС і СТЗ, обладнаних новітніми технічними вантажно-розвантажувальними засобами, який діє в режимі зони митного контролю в пункті пропуску ст. Чоп.

Митний режим

  Рівень   логістичних  послуг тісно  пов’язаний  з  оперативним  виконанням  митних  операцій,  через  недостатній  рівень,  котрих    логістичні  оператори  та  отримувачі  вантажів часто зазнають відчутних  втрат.  Для   зниження  негативного  впливу  цього  фактору  необхідно   мати  на  території  логістичного  центру  цілодобово  працюючий  пост  митного оформлення  та  контролю  з  наданням  йому  статусу  максимального  сприяння   по  виконанню  митних  операцій. Найбільш  доцільним буде встановлення на території МТЛЦ спеціального митного режиму зони митного контролю в пункті пропуску із синхронізацією його з режимом “порто-франко”, що діє на території порту м. Трієста ще з 1719 р., що є початком 5-го (Критського) коридору.

Поряд  з  цим,  необхідно  активно  розробляти  та  впроваджувати  разом  з  митницею  сучасні  технології   митного  оформлення  та  контролю,  котрі  вже  працюють  на   існуючому  ринку. Зокрема  це такі,  як принцип   спрощеного  митного оформлення, електронна  очистка  вантажів, митна  розрахункова  електронна  картка, і тому подібне.

Податкові преференції

     Для ефективного функціонування МТЛЦ необхідно внести  зміни до податкової політики:

·            Встановити в ЗУ “Про податок на додану вартість” порядок сплати податку на додану вартість за операціями  поставки послуг, пов’язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України за “нульовою” ставкою.

·            Відновити п.6.2.2 ст.6 ЗУ “Про податок на додану вартість”, що діяв до змін внесених 31.03.2005 року, яким  встановлювалося поняття “експорту результатів робіт” і  порядок сплати податку за “нульовою” ставкою робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами  митної території України. 

  Вирішення цих питань  суттєво знизить собівартість транспортної складової, підвищить конкурентоспроможність транспортних послуг на міжнародному ринку перевезень і також сприятиме транзитній привабливості України.

Ринок  та  маркетингові дослідження.

  На  сьогоднішній  день   ринок  надання   логістичних  послуг  хоча  й  розвинутий ,  але  має  свої  особливості  та  недоліки.   Послуги  надають  чисельні   експедиторські  та  транспортні  компанії ,  котрі  здійснюють  свою  діяльність  у  місцях  скупчення  вантажів  та  крупних  транспортних  вузлах      (  залізничних  станціях,  морських  портах,  аеропортах ).   З  другого  боку  все  більше  визначається тенденція  інтеграції  логістичних  послуг  у  єдиних  потужних  центрах,  як  це  здійснюється  за  кордоном.  Такі центри,  надаючи  весь  комплекс  послуг  по  роботі  з  вантажами  вилучають   лишні  ланки  при  обслуговуванні  та   пропонують  досить   широкий  асортимент  супутніх  та  додаткових  послуг  привабливих  для  клієнтів.  Отже  виступаючи    конкурентною  альтернативою  до  існуючих   структур,  логістичний  центр  підіймає  рівень  обслуговування  вантажів клієнтів  на  новий  якісний  рівень,  котрий  відповідає  існуючим   світовим  стандартам.    

 Заходи  розвитку  та  просування логістичних послуг на транспортному міжнародному ринку

Розробка та впровадження в дослідну експлуатацію пілотного проекту організації МТЛЦ охоплює широке коло наукових та практичних за­вдань організаційного, інформаційного, економічного, нормативно-правового, технічного, технологічного, інноваційного та інвестиційне-характеру, для вирішення яких необхідно використання відповідних ме­тодів розробки та прийняття управлінських рішень (системний підхід, комплексний підхід, комплексний аналіз, програмно-цільовий метод при­йняття рішень, тощо).

Особливістю діяльності МТЛЦ є його міжнародний харак­тер, що потребує надання  відповідних функцій та відповідного нормативно-правового забезпечення. Проведення всієї підготовчої роботи та організації виконання пер­шочергових наукових та практичних завдань з розробки і впровадження в дослідну експлуатацію пілотного проекту організації МТЛЦ можливе лише за умови державної підтримки пропонованої Концепції. Зусилля  держави повинні бути спрямовані на те, щоб без залучення державних коштів у найкоротший термін модернізувати найважливіші комунікації й об'єкти прикордонної транспортної інфраструктури на кордоні України з ЄС.

Специфіка МТЛЦ, прийнятих для експерименту, потребує розробки та впровадження окремих проектів їх організації з вирішенням таких основ­них завдань:

   оцінка (прогноз) маркетингових факторів організації МТЛЦ на основі ТСЦ і  територій із спеціальним митним та інвестиційним режимом, або спеціальних економічних зон (СЕЗ), сформованих у їх межах;

   аналіз та прогноз транспортно-торговельних зв'язків (міжнарод­них, імпортних, транзитних та внутрішніх);

   розробка концепції та програми технічного оснащення МТЛЦ;

   визначення обсягів капітальних вкладень в організацію МТЛЦ;

   розробка бюджету фінансування проекту;

   оцінка ефективності інвестицій;

   підготовка інформаційного меморандуму;

   тендерний вибір замовників та підрядників проекту;

   тендерний вибір інвестора та укладання контрактів на     фінансування   інвес­тиційних проектів;

        розробка технічної документації інвестиційного проекту;

        виконання будівельно-монтажних робіт.

Програма проведення експерименту з організації та оцінки ефекти­вності МТЛЦ потребує єдиного методичного управління при вирішенні зага­льних питань та врахування специфічних факторів, характерних для окремих  МТЛЦ.

 Перспективні   направлення  розавитку міжнародного транспортно логістичного  центру.

Автоперевезення

Ринкові дослідження і досвід формування скрізних конкурентоспроможних ставок на перевезення засвідчують актуальність доповнення комплексного логістичного ланцюга ланкою автомобільних перевезень власним парком автомобілів.

Метою проекту є організація однієї із складових інтермодальних перевезень – комбінованих перевезень автомобільним / залізничним транспортом експортно-імпортних та транзитних вантажів, що прямують із країн Центральної і Південної Європи у країни СНД та Азії та у зворотному напрямку.

Проектом передбачається активне застосування переваг комбінованого автомобільного / залізничного транспорту для раціональної організації вантажопотоків та використання рухомого складу, формування скрізних конкурентоспроможних ставок на послуги та забезпечення логістичної схеми перевезень “від дверей до дверей” за оптимальними маршрутами.

Реалізація даного проекту дозволить створити вихідну базу для організації логістичної мережі, комплекс сервісного обслуговування зовнішньо-торгівельних і транзитних вантажів, що в умовах функціонування МТЛЦ забезпечить високий рівень транспортно-логістичного сервісу, дозволить залучити додаткові вантажопотоки, збільшити валютні та бюджетні надходження.

Річковий   порт

  Враховуючи значний інтерес вантажовласників та експедиторів країн СНД, Центральної та Південно-Східної Європи у здійсненні інтермодальних перевезень вантажів за схемою залізничний-автомобільний-водний транспорт, та з метою реалізації заходів щодо розвитку інфраструктури міжнародного транзиту “Комплексною Програмою утвердження України як транзитної держави” передбачається спорудження річкового порту на р. Тиса в районі м. Чоп (кордон України, Угорської Республіки та Словацької Республіки).

  Спорудження вказаного порту в районі м. Чоп на 630 км річки Тиса з потужністю переробки 1 млн. тонн вантажів та питання організації судноплавства ініціюються українським підприємством ВАТ "Закарпатінтерпорт" з подальшим супроводженням ТОВ “Варіант-Логістик”. Проектування порту веде проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «Річтранспроект».  Для будівництва планується залучення коштів українських та іноземних інвесторів, технічної допомоги структурних фондів ЄС у розмірі 20 млн. дол. США.

Слід зазначити, що організація перевезень можлива лише за умови відкриття річки Тиса для міжнародного судноплавства, для чого необхідне укладення країнами басейну р. Тиса (Україна, Угорська Республіка, Словацька Республіка, Союзна Республіка Югославія) Конвенції про режим судноплавства по річці Тиса.

Відкриття водного сполучення України з країнами басейну р. Дунай через територію Угорської республіки та Союзної Республіки Югославія матиме вагомі наслідки на міжнародному, національному та регіональному рівнях, а саме, у міжнародному плані:

-     розташування порту, котрий стане початковою (та кінцевою) точкою воднотранспортної мережі р. Тиса, забезпечить прямий доступ до більш короткого і, відповідно, більш дешевого, у порівнянні з маршрутом через альтернативні порти, транспортного шляху із країн СНД на ринки Центральної та Південної Європи та у зворотному напрямку;

-     зважаючи на вступ західних сусідів України до Європейського Союзу і наближення «шенгенських кордонів» до кордонів України, спільне використання воднотранспортної мережі річки Тиса сприятиме інтеграції України у європейську транспортну систему, в якості транзитної держави дозволить стати невід’ємною ланкою між країнами Європи та країн СНД.

Створення ефективної інтермодальної системи шляхом спорудження річкового порту на р. Тиса в районі м. Чоп за рахунок конкурентноспроможних тарифів і додаткових обсягів транзитних вантажів через Україну забезпечить обсяг виробництва у сумі 34,7 млн.дол. на рік, до того ж бюджетні надходження для території області  складатимуть 1,3 млн. дол. на рік.

Внутрішні  вантажні  та  пасажирські   перевезення

      Для  розширення  надааних  послуг  та  збільшення  об’єму  робіт   у  рамках  логістичного центру  планується   реалізація   проекту   розгортання  внутрішніх  регіональних  перевезень   з  використанням  наявних   мережі   вузькоколійної  залізниці. Ця  мережа  була  побудована  для  виробничих  потреб   деревозаготівельної  та  деревопереробної  промисловості  Закарпаття  і  знаходиться  у  законсервованому  стані  на  більшості  ділянок.  Працює  тільки  кілька  ділянок   мережі   довжиною  біля  100  км  із   загальної  довжини   мережі  більш  ніж  1000  км.

Реконструкція    наявної  вузькоколійної  мережі  можлива  при  залученні  на  це  інвестиційних  коштів  під  проект   створення    місцевої   залізничної   транспортно-пасажирської  компанії.

Загальна  сума  інвестицій  на   реорганізацію  вузькоколійної  транспортної  мережі  може  скласти  біля   18  млн. грн..  Реконструйована  транспортна  мережа  зможе  перевозити  на рік  біля  8-9  тис.  тон  вантажів  та   80-90  тис.  пасажирів.

       Перевезення   по  внутрішнім  вузькоколійним  транспортним  лініям   планується  включити  у  загальну  логістичну  транспортну  схему  надання   послуг  МТЛЦ.

Висновки

  Міжнародний транспортно-логістичний центр (МТЛЦ) в м. Чопі  (  Україна )  може стати об'єднавчим органом для керування інтермодальными перевезеннями на західному  кордоні  України, представництва якого повинні бути розташовані в містах Захонь ( Угорщина), Чієрна над Тисой  (  Словччина ), крупних міжнародних торгово-транспортних   центрах перетинання транспортних потоків  з  Європи   у  Азію та зворотно. 

З огляду на перспективи співробітництва в галузі транспортної логістики і багаторічний досвід роботи українських термінальних компаній, а також поважаючи національні стратегічні інтереси сторін-учасниць проекту -  створення Міжнародного українсько-угорсько-словацько-російського транспортно логістичного центра на території України, являє собою комплексну перспективу успішного міждержавного співробітництва.

Від участі всіх зацікавлених сторін підвищиться якість і оперативність взаємодії  центра з адміністраціями конкретних залізниць, а також, покращиться діловий і соціальний клімат суміжних  територій. Маркетингові дослідження, проведені фахівцями Асоціації ЄСТУ припускають, що створення МТЛЦ у вигляді запропонованому даною концепцією, у перспективі може створити додатково як мінімум 30 тисяч робочих місць (у середньому по 9 тисяч на кожну країну-учасницю проекту!) і  одночасно серйозно поповнити їхні бюджети.

     В даний час групою компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на напрямку MTK-5, активно проводиться робота по створенню товарної біржі на границі з ЄС. Передбачається що товарна біржа функціонуюча в даному місці, буде ефективним інструментом активізації товарообмінних операцій між країнами ЄС і СНД .

Усе це дає підстави стверджувати, що база як матеріальна так і інтелектуальна для створення й облаштовання могутнього транспортного мегаполіса на стику кордонів з ЄС, що сприяє  динамічному розвиткові транзитного потенціалу України на даному напрямку реально існує.    

В разі залучення інвестиційних коштів на рівноправних і взаємовигідних умовах для сторін, а також враховуючи наявні потужності прикордонної транспортної інфраструктури Закарпатської області, даний проект можливо реалізувати в короткий термін, що безперечно  позитивно позначиться на відновленні Великого Шовкового шляху у залізничному сполученні.

 
 

Європейська спілка транспортників України© 2006